НАРОДНОМУ КОМІСАРУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УРСР
Комісару Держбезпеки 3-го ранга
Тов.РЯСНОМУ
м.Київ
ЗАМ. НАРКОМА ВН.ДЕЛ
КОМІСАРУ ДЕРЖБЕЗПЕКИ 3 РАНГА
тов.ЛОБУРЕНКО
УНКВД володіє даними про те, що керівництво «ОУН» і «УПА» вирішило активізувати підпільну к-р націоналістичну діяльність.
Нами встановлено, що в Карпатах «ОУН» і «УПА» формує спеціальні групи і направляє у звільнені області України із завданням організації і проведення підпільної к-р націоналістичної, терористичної і диверсійної роботи.
Групи формуються по територіальній ознаці і направляються в свої райони по місцю проживання.
Як правило в кожну групу входить один із ОУНівських авторитетів, на якого і покладається організація підпілля.
Більшість учасників вказаних груп являється українцями, проте є і антирадянськи налаштовані особи інших національностей.
Також встановлено прагнення «ОУН» і «УПА» різними методами легалізувати своїх авторитетів, при цьому використовуються ОУНівські і родинні зв’язки, підкуп, фальшиві документи і інше.
В якості прикладів привожу наступні:
1. 8 жовтня 1944 року на території Заставнівського району нами була частково ліквідована ОУНівська бандгрупа в складі 25 чоловік, з яких 7 чоловік були вбиті при переправі через річку Дністер, на території Кам’янець-Подільської області.
Встановлено, що вказана група керівництвом «ОУН» і «УПА» була направлена зі спеціальним завданням проникнути у східні області України, увійти в підпілля і проводити к-р націоналістичну диверсійну і терористичну роботу. У вказану групу входив «Провідник», якого увесь склад групи повинен був охороняти.
Учасник вказаної банди, який явився до нас з повинною –
ВОЙТОВИЧ Іван Іларіонович – 1920 р.н., уродженець с. Александродар Криворізького району Дніпропетровської області, українець, із робітників, освіта 7 групп, одружений, сім’я проживає – м.Кривий Ріг, рудник ім.Кагановича, колонна 4, дім №1.
вказав, що він 28 травня п.р. Штабом Партизанського руху при Воєнній Раді 3-го Українського Фронту, в складі групи – ДЖУМАГАЛІЄВА в кількості 13 чоловік були викинуті на парашуті в Румунію зі спецзавданням. Але румунськими військами десант був виявлений і розбитий. При спробі переходу лінії фронту назад, в районі с.Яблониці Путиловського району Чернівецької області ВОЙТОВИЧ 27 серпня був взятий бандою «УПА» в полон, представлений в Штаб, який знаходився південніше села Яблуниця в 5-6 км. і допитаний «Степаном», який керував сотнями «Моряка», «Недобитого» і «Криги», а 13 вересня був допитаний представником керівництва «УПА» на псевдо «Сталь». Останній запропонував ВОЙТОВИЧУ вибрати одну із трьох умов.
- Направити до німців для зарахування в так звану «Російську Визвольну Армію».
- Залишитись в бандах «УПА».
- Направити у визволені райони для ведення підпільної к-р націоналістичної, терористичної і диверсійної роботи.
ВОЙТОВИЧ обрав останню умову, тобто підпільну ОУНівську роботу, отримав псевдо «Ковпак» [рос – «Колпак», - прим.уподядника] і зарахований в банду.
19 вересня банда групами стала уходити з попереднього місця дислокації, сотня «Моряка» пішла на «Чорну гору», а група бандитів до 180 (?) чол. на чолі із «Степаном», в числі якої були сотенні «Федір» і «Скригун» лісом пішли у північно-східному напрямку і до 29 вересня по путі здійснили ряд терактів і грабунків в селах Берегомет, Іспас, Лукавець і ін. Вижницького району /див. наші спецповідомлення/.
30 вересня група бандитів в кількості 25 чоловік, яка складалася переважно із жителів Кам’янець-Подільської області відокремилась від всієї банди, очолювана «Провідником» і чотовим «Іваном» через Снятин направилась в Кам’янець-Подільську область, із завданням організації і проведення підпільної к-р націоналістичної, терористичної і диверсійної роботи, яка нами була обстріляна при переправі через р.Дністер.
2. Сотенний «Ярема» керівництвом «УПА» переведений в підпілля і вже будучи на нелегальному положенні розібрав 29 вересня залізничне полотно, в результаті чого зійшов з рельс поїзд.
3. Сотенний «Стріла» також керівництвом «УПА» переведений в підпілля.
4. В вересні місяці п.р., залишаючись здоровою, «Мотря» поширювала чутки про свою важку хворобу і смерть, припинила свої часті в минулому поїздки по керівництву бандами і навіть ліквідувала всі свої лінії зв’язку, готуючи тим самим свій уход в підпілля.
5. Раптове щезнення з арени активної ОУНівської діяльності «Кармелюка» також дуже сумнівне.
Крім вищевикладеного нами зареєстровано ряд фактів «осідання» ОУНівців на території області, з зміною місця проживання і спроби їх «пристроїтись» до Радянських організацій, з метою більшої конспірації своєї к-р націоналістичної діяльності.
Нами перед партійними і радянськими організаціями поставлене питання про проведення широкої роботи серед населення і всередині організацій по підвищенню пильності.
Одночасно вживаються заходи викриття «осівшого» підпілля.
НАЧАЛЬНИК УНКВС ПО ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
Полковник Державної Безпеки
/РУДЕНКО/
«___» жовтня 1944 р.
№ 5345
м. Черновіци
ГДА СБУ, Чернівці. Фонд ОББ. Справа № 2. Арк. 78-79