РУМУНІЯ.
ОГЛЯД СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ
за час від 15 січня до 15 лютого 1944 року.
З початком грудня 1943 р., друг Кобзар попав у руки румунської Сігуранції у Чернівцях, на великому двірці і задержаний на слідстві в чернівецькій поліції. З невистарчаючих інформацій висновую, що румунська Сігуранція поводилась з ним досить можливо.
В прикордонній полосі на яких 50-70 км, всі орг[анізаційні] зв’язки є пірвані. На кожній залізничній станції по 100 військової залоги, а на більших двірцях числиться і більше.
Вони розвідують у населення чи будемо робити повстання на випадок більшовицького приходу. Питають про наші партизанські сили, зброю і цілі. Цікавляться чи буковинці із галицької партизанки не мають часом намірів нападати на Румунію.
В середній і полудневій Буковині існують зв’язки. Орг[анізаційна] праця - говорять розвідники, що йде далі. Шапка (орг[анізаційний] реф[ерент] Буковини) живе. Є ще і деякі члени із Проводу. Шапка керує працею, держить зв’язки з в’язнями і з їхніми родинами. Зробилися всі заходи пов’язатися з ним, але зараз через великі сніги на 1.40-2 м, є виключним перейти на ту сторону.
Нові засуди, які відбулися за приналежність до Організації, є такі самі, як і попередні - від 10-25 років тюрми. За зброю є багато менші засуди (для вичерпуючого звіту одержу на днях відповідні матеріяли з Буковини). Всіх в’язнів вивезено у глибину Румунії.
Румуни дали наказ всім мужчинам від 15 літ вгору, виробляти собі метрики і інші документи, щоб були готові до евакуації.
Румуни переводять новий перепис населення. Силують писатися румунами. Примінюють і таку тактику: учитель чи інший уряд[овець], який переводить перепис, питає: “Ви є ж. у.? Коли роджений? Де? Значить на Буковині? Такі значить ви є румун? І т. д.” Протестів ніяких не в[и]знають і хто сам не підпишеться на переписному листку - заставляють його дитину підписати. Питають про кожного члена родини і для кожного роблять, зокрема, індивідуальні листки. Такі листки роблять для всіх тих, які пішли на схід і тих, які втікkи до Галичини, і які були суджені політично-підозрілі. Такий архів вони хочуть залишити більшовикам. В цім дуже помагають їм типи мутної політичної закраски.
До 15.1.[19]44. румуни випустили всіх українців з війська. Зараз знову на 10.II.[19]44. розіслали мобілізаційні листки майже всім мужчинам від 18 років вгору, які мусять зголоситись по своїх частинах.
Думаю, що буде велика дезерція. Сюди буде надплив військовиків, бо їх притягає романтика партизанки.
В околиці Бергомет (Буковина), вже діє мала група буковинських партизан. На 25.1.[19]44. напали на жанд[армський] пост[ерунок] в Бергометі, застрілили двох підстаршин, а одному вдалося втекти. На 3.1.[19]44. з тої групи переходили два осібняки сюди. Ранених пограничники зловили. Догадуються, що ці люди ішли в цілі зв’язку.
В Розтоках перейшов один орг[анізаційний] юнак на цей бік. В бою з пограничниками - забив двох, сам ранений перейшов. Інші пограничники, по сліду крови, зайшли до Розток по цій стороні, дійшли до одного господаря, в якого був цей ранений. Господар з раненим втекли. Німаки сконфіскували його майно і зліквідували його господарку.
Кордон є дуже добре стережений по обох боках.
На 1.II.[19]44. в Веженці відбулися нові арешти, мовляв, за те, що вдержують зв’язки з Галичиною. Румуни змобілізували все населення до евакуації із Буковини і Бесарабії. Роблять пропаганду між укр[аїнським] населенням, щоб всі спродували своє майно і щоб евакуували із ними в Регат. Всі мають виробляти собі особисті документи, з якими мали б виказатись в Регаті, де одержуть подвійно стільки землі, що залишають на Буковині. За собою не можна більше брати майна, як на 60 кг.
Загально, паніка опанувала все населення перед більшовиками. Люди спродують збіжжя, худобу і самі не знають, що зі собою почати.
25.1.[19]44. була гостра поготівля, для цього були змобілізовані всі фіри із найкращими кіньми, які робили стійки по вулицях, при різних урядах і при військових залогах. Однак, нікуди ще не від’їхали.
Румунські тайні кола говорять, що німці мають заняти Буковину, яку мають прилучити до Губернаторства.
Більшовики починають організуватися. Почались арешти в більшовицьких рядах. Прим[іром], Воєнний суд з Яс засудив 35 комуністів, переважно жидів, на 3-25 років тюрми. Тільки один вирок смерти.
Німці почали репресії проти жидів в Чернівцях, однак, румуни їх перевезли в безпечні місця. До Вижниці, Ватківці [Вашківців] і інших міст привезено з початком лютого по 40 жидівських родин-фахівців.
Всі донощики вибираються разом з румунами евакуувати.
Постій, 18.11. [19]44. Мотря
П. С. Огляд преси вишлю на днях.
Оригінал. Машинопис.
Джерело: ЦДАВО, ф. 3833, оп. 1, спр. 83, арк. 77-78.
Надруковано: Літопис УПА. Нова серія Т. 19 : Підпілля ОУН на Буковині: 1943-1951. Документи і матеріали. / ред. і упоряд. Дмитро Проданик. - Київ - Торонто: Вид-во "Літопис УПА", 2012. - Арк. 84-87, документ № 8.