Народилася 1912 року в Садгорі Чернівецької області. Закінчила учительську семінарію. Знайомиться з націоналістично налаштованою молоддю. Вступає в організацію ОУН і входить до складу Проводу. На той час провідником ОУН Буковини був «Кобзар» - Михайло Колотило, а організаційним провідником ОУН – «Боєвір» – Мирослав Кіндзірський. Згодом, за наказом Проводу, Артемізія переїжджає до Львова і працює під керівництвом провідника 2-го відділу Центрального Проводу Ярослава Старуха – псевдо «Синій». Тут отримує псевдо «Мотря». Згодом переведена до Коломиї, проводить вишколи молодіжної ОУН.
В 1943 році повертається на Буковину і працює референтом Проводу ОУН. Після арешту «Кобзаря» і «Орла», обласний Провід очолив Дмитро Гирюк «Тарас»*. Мотрі доручено створити відділи УПА на Буковині і очолити їх. Організаційним провідником назначено «Федора» – Гайдука Мирослава, який в 1945 році почав свою чорну співпрацю з каральними органами КДБ.
Наслідком цієї зради став провал організаційної мережі ОУН на Буковині**. В сутичці з КДБістами «Мотря» була важко поранена, щоб не попасти до рук ворога живою – стріляється, але невдало і втрачає зір. Потрапляє в полон, де чекісти прикладають всіх зусиль, щоб вилікувати її. Слідство тривало майже рік. Перенісши всі муки і страхіття, засуджена до смертної кари – розстрілу. Згодом цей вирок замінили на 10 років каторги. Присуд відбувала на крайній Півночі в Дудінні Красноярського краю. Повертатися в Україну їй було заборонено. Разом з чоловіком виїхала в Караганду, де і закінчила свій тернистий, але славний героїчний життєвий шлях в 1971 році. Там і похована.
Хочу ще розповісти про її сміливий вчинок, на який не згодився б ніхто інший. В 1942 році румунська Сигуранца арештувала обласного провідника ОУН Буковини «Кобзаря» – Михайла Колотила і «Боєвіра» – Мирослава Кіндзірського, (якому вдалося втекти з під варти), а з ними заарештовано ще 20 членів ОУН. В Яссах відбувся суд, всім винесено вирок різних термінів ув’язнення. Михайло Колотило симулював божевілля і його тюремне керівництво перевело до тюремного шпиталю.
Про це стало відомо «Мотрі», вона негайно поїхала в Ясси на розвідку. Придбала жіночий одяг, в який переодягнувся Михайло Колотило і непомітно вивела його з лікарні на волю. Вони одразу виїхали на Галичину до Коломиї, де зустріли зв’язкову Буковини-Галичини «Одарку» – Понич Стефанію, з допомогою якої переїхали до Львова, і були залучені до роботи в Проводі. В скорому часі, згідно розпорядження Проводу, переїхали до Станіславова в підпорядкування обласного провідника «Роберта» – Ярослава Мельника і на його прохання провели вишкіл повітових і районних провідників.
Окрім цього їм вдалося організувати випуск першого номера газети «Мечем» Буковинського проводу ОУН.
* певна неточність. Правильніше було б так: Після арешту "Кобзаря" провід очолює Дмитро Гирюк на псевдо "Орел" та згодом "Тарас".
** неточність. "Федора" затримали одночасно із "Мотрею", тож він не міг бути причиною полону "Мотрі". Провал організаційної мережі ОУН стався внаслідок свідчень як "Федора", так і "Мотрі".
Надруковано: Войцехівська І.Ф. Долі тисячі доріг. Чернівці: Місто, 2014. - С. 353-354