Сторінки історії національно-визвольного руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття: Події, Люди, Документи 

Дмитро РадишНародився 09 жовтня 1928 року в с. Шубранець Заставнівського району Чернівецької області в селянській національно свідомій родині. Ще малим хлопцем включився в боротьбу за здобуття незалежності України. Вчився в м. Чернівці в румуномовній школі, бо українських шкіл не було. Одного разу він розповів нам, як директор румунської школи, де він навчався, почувши, як Дмитро розмовляє українською мовою, сильно побив його, і він довгий час не міг ходити до школи. Батько подав скаргу до суду на директора школи. Директор, щоб загладити цей неприємний інцидент, запропонував батькові 10 000 лей, та батько відмовився від підкупу.

Дмитро мав зв’язок з підпіллям, був зв’язковим на псевдо «Малий». Арештований 9 жовтня 1944 року. В день арешту йому виповнилося всього 16 років. Суджений Військовим трибуналом військ НКВД за статтями 54 – 1а і 54 – 11 УК УССР за боротьбу проти радянської влади терміном на 10/3 років позбавлення волі.

Звільнений з концтабору 04 червня 1954 року. Повернувся на Буковину в 1955 році. Закінчив 10 класів і працював в газопровідній системі.

З часу відновлення незалежності України, включився в суспільне життя Буковини. Приймав активну участь у відновленні української Православної церкви КП в рідному селі. Виступав перед шкільною молоддю, закликаючи підтримувати відродження і утвердження рідної української мови. Завжди закінчував свій виступ віршем про українську мову. Був членом Товариства політв’язнів.

Після перенесення важкої хвороби, закінчив свій земний шлях 06.07.2005 р. Похований в м. Чернівці.

Вічна пам’ять цій славній і мужній людині, патріотові України.

Надруковано: Войцехівська І.Ф. Долі тисячі доріг. Чернівці: Місто, 2014. - С. 587