На жаль, не вдалося встановити точну дату призначення “Черемшини” провідником Вижницького (“гірського”) повітового проводу ОУН. Цілком ймовірно, це відбулося влітку 1944 р. Але сам він під час допиту слідчим (після захоплення органами МДБ) називає час призначення - жовтень 1945 р. Проте це не відповідає дійсності, зважаючи на те, що у огляді організаційно-політичної роботи, складеного окружним провідником ОУН Буковини Василем Савчаком-“Сталем”, вже у вересні 1944 р. “Черемшина” фігурує як повітовий провідник.
У липні 1944 р. у с. Долішній Шепіт Вижницького району “Черемшина” зустрівся з “Федором”, який познайомив його зі “Степаном”, що на той час виконував обов’язки обласного провідника ОУН Буковини. Під час розмови “Федір” повідомив про організацію відділів Української повстанської армії для боротьби за УССД. Через два тижні “Черемшина”, відповідно до попередньої домовленості, знову прибув на зустріч до “Степана” та “Федора”. Разом з провідниками перебувало близько 50 вояків УПА, яких переправлено на хутір Рошишний с. Усть-Путила Путильського району. Відповідальними за збір харчів та одягу “Черемшина” призначив підрайонних ОУН “Дуба” та “Гайворона”.
Внаслідок проведеної агітації по кількох селах Путильщини, організованої “Черемшиною”, до відділу відразу вступило 20 молодих добровольців. Загалом упродовж осені 1944 р. тільки з сіл Путильського району до лав УПА влилося близько 200 осіб [ГДА СБУ - Ф. 5. - Спр. 67443. - Т 2. - Арк. 295-296.].
Після проходження німецько-радянського фронту у вересні 1944 р, “Черемшина”, який втратив зв’язок із керівниками збройного підпілля Буковини “Степаном” та “Федором”, звернувся по допомогу до буковинця Володимира Тодорюка-“Тура”, який на той час обіймав посаду окружного референта пропаганди ОУН Коломийщини. З допомогою “Тура” у листопаді 1944 р. було організовано три сотні УПА (Олекси Додяка-“Криги”, Романа Дубика-“Боєвіра”, Онуфрія Москалюка-“Яструба”), а четверта (Олексія Рижка-“Борисенка”) перебувала у процесі формування. Буковинський курінь УПА очолив поручник Назарій Данилюк-“Перебийніс”, політвиховником призначено поручника Костянтина Павлюка-“Вихора”.
Зважаючи на те, що курінь базувався у Вижницькому та Путильському районах, весь тягар зі забезпечення вояків одягом та продуктами харчування, ліг на плечі повітового провідника “Черемшини” [ГДА СБУ - Ф. 5. - Спр. 67443. - Т 2. - Арк. 271 зв.].
Із 20 листопада 1944 р. упродовж місяця відбувався бойово-пропагандистський рейд двох сотень куреня від Карпат до Дністра. У той час на Прикарпатті шаленів плямистий тиф. Після повернення у гори, хвороба серед стрілецтва поширилася так, що кількість хворих вояків сягала 70-80 %. Крім того, всю зиму 1944-1945 рр. у Буковинських Карпатах внутрішніми і прикордонними військами НКВС проводилися сильні облави.
Після тяжких боїв і значних втрат, рештки Буковинського куреня перейшли на Галичину [ГДА СБУ. - Ф. 13. - Спр. 376. - Т 7. - Арк. 363 (огляд організаційно-політичної роботи, складений Василем Савчаком-“Сталем”)].
Захворів на плямистий тиф і провідник “Черемшина”. Цілий місяць він лежав хворий на хуторі Обочі с. Усть-Путила Путильського району, де за ним доглядали господар Михайло Фризюк та його дружина Катерина [Архів УСБУ ЧО. - Ф. 2-Н. - Спр. 6790 (аген. спр. № 179 “Кочующіє”). - Т 3. - Арк. 215 (повідомлення агента “Вільха”)].
У лютому 1945 р. окружним провідником ОУН Буковини призначено Василя Савчака-“Сталя”, який, прибувши на терен Чернівецької області, 23 лютого провів нараду з керівним складом “гірського” повітового проводу: провідником “Черемшиною”, референтом СБ Олексієм Любомирським-“Берією”, референтом пропаганди Надією Пилип’юк-“Мариною” та референтом УЧХ Марією Доменчук-“Чорною”. На нараді вирішено приступити до творення нової організаційної сітки, яка до того зазнала цілковитого розгрому через слабку конспірацію [Літопис УПА. Нова серія. - Т. 19: Підпілля ОУН на Буковині, 19431951. Документи і матеріали. - Київ - Торонто, 2012. - С. 156-157.].
