Підготовча робота – виявлення сімей повстанців, заведення та ведення облікових справ, їх затвердження в різних інстанціях та виправлення виявлених недоліків тривала впродовж цілого літа 1947 р. При цьому її темпи постійно критикувалися за недостатність. Зокрема, в середині липня 1947 р. заступник начальника обласного управління МГБ Шевченко надсилав до райвідділів вказівку «вжити рішучих заходів до прискорення роботи з оформлення облікових справ», оскільки ця робота «вами виконується вкрай повільно» (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Том 1. Арк. 9). Згодом, на початку серпня 1947 р. вже начальник Управління Решетов зауважував начальникам райвідділів, що «не дивлячись на неодноразові вказівки про негайне виявлення сімей повстанців» ними так і не привернуто до цієї ділянки роботи серйозної уваги. Справи оформляються аби-як: прізвища та дата народження зазначені з помилками, допити свідків проводяться поверхово, не долучаються необхідні документи тощо. Особливо незадовільним стан справ є в Путильському, Сторожинецькому, Вижницькому, Заставнівському, Чернівецькому та інших районах. Відтак Решетов вимагав від райвідділів вжити рішучих заходів щодо виправлення стану справ, своєчасно виправляти виявлені недоліки (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Том 1. Арк. 10-11).
Згодом невдоволення темпами роботи висловив і Міністр держбезпеки Савченко, який відзначив, що за три місяці від виходу директиви № 50 Чернівецьке Управління МГБ та міськрайвідділи «нічого суттєвого не зробили в частині її виконання», оскільки «УМГБ не надало належного значення цьому дуже важливому заходу». Відтак міністр вимагав, під особисту відповідальність начальника УМГБ «мобілізувати всі сили на виконання директиви №50» та не пізніше аніж до 10 вересня завершити оформлення справ на сім’ї, які планувалося виселити (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Том 1. Арк. 12). У свою чергу, начальник УМГБ Решетов поставив завдання райвідділам закінчити роботу з оформлення справ до 1 вересня 1947 року, та до 5 вересня 1947 р. подати спеціальну доповідну записку про пророблену роботу з підготовки до виселення сімей повстанців (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Том 1. Арк. 14).
Розділ щодо роботи з підготовки сімей повстанців до виселення включено до щомісячної звітності райвідділів УМГБ, відтак збереглися кілька цифр та окремих ситуацій щодо підготовки списків на виселення (у збірнику, через їх фрагментарність, не наводяться). Загалом, станом на 1 серпня 1947 р. органами МГБ було підготовлено справи на виселення 202-х сімей, станом на 15 серпня – 217, станом на 25 серпня – 366 , на 28 серпня – 424, та на 1 вересня 1947 р. – 461.
Відповідно до вказівки начальника УМГБ Решетова, до 5 вересня райвідділи УМГБ підготували деталізовану інформацію про пророблену роботу з підготовки до виселення сімей повстанців. Зокрема, збереглися доповідні Садгірського, Сторожинецького, Чернівецького, Глибоцького та Хотинського районів (усі зберігаються в ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Том 1). У свою чергу, на їх основі на вимогу керівництва МГБ УРСР начальник Чернівецького управління підготував доповідну за область, в якій зазначив, що на даний час завершено підготовку 332-х справ на сім’ї повстанців, яких загалом виявлено близько 700. Для прискорення роботи в райони направлено керівництво УМГБ, над оформленням облікових справ працює більшість оперативного складу райвідділів, в райони із найбільшою кількістю таких сімей відряджено оперативних співробітників з інших районів області. Триває робота із архівними і діючими обліками на повстанців, які зберігаються у МВД (керівник УМВД навіть скаржився на перевантаженість співробітників його 1-го спецвідділу), а також із сім’ями нещодавно заарештованих повстанців.
Згодом поступила вказівка перевірити сім’ї зі списків на предмет їх фактичної наявності за місцями проживання та обставити їх агентурою, щоб унеможливити перехід сімей на нелегальне положення чи зміну місця проживання, а яких на місці не виявиться – вжити заходів щодо встановлення їх місця проживання. В архівах зберігаються окремі документи про пошук і розшук членів сімей, зокрема дані підрозділів зовнішнього спостереження та установки (див.: ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 2; у даному збірнику не наводяться).
14 вересня 1947 року керівництво УМГБ надіслало на адресу заступника міністра держбезпеки СРСР Блінова, який був відряджений в Україну для проведення виселення, попередній орієнтовний план розрахунку необхідних потреб для проведення операції, зважаючи на окремі місцеві особливості (гірська місцевість декотрих районів, хутірська система розселення, активні дії повстанців у низці районів тощо). Зокрема, планом передбачалося виселення 785-ти сімей, у складі яких 2192 особи, виселення планувалося провести із 7-ми районів області, для його проведення необхідно залучити 1800 військовослужбовців (у зв’язку з їх нестачею, озвучене прохання надіслати в область один батальйон військ МГБ), 570 оперативних працівників (додатково просять надіслати 335 співробітників, або ж дозволити залучення співробітників МВД та радянського і партійного активу). Для перевезення виселених сімей до залізничного ешелону потреба у автомобілях складає 161 автомобіль, тоді як безпосередньо в області є можливість мобілізувати лише до 50-ти одиниць. Потреба залізничних вагонів визначена у 78 одиниць.
Продовжувалась робота і з формування списків на виселення. Станом на 25 вересня 1947 року Чернівецьке управління НКГБ підготувало списки на виселення на 785 родин (2192 осіб). В остаточному звіті датованому початком жовтня 1947 р. зазначалося, що загалом в області виявлено 950 сімей повстанців, з яких оформлено справ на виселення на 849 сімей (2266 осіб), з яких справи на 47 сімей з різних підстав відкладені, а 802 – підготовлені до виселення.
Підготовка справ на виселення сімей. Підготовча робота тривала впродовж цілого літа 1947 р. тп полягала у виявленні родин повстанців, заведенні на них облікових справ, їх затвердженні в різних інстанціях та виправленні виявлених недоліків. При цьому її темпи постійно критикувалися за недостатність. Зокрема, в середині липня 1947 р. заступник начальника обласного управління МГБ Шевченко надсилав до райвідділів вказівку «вжити рішучих заходів до прискорення роботи з оформлення облікових справ», оскільки ця робота «вами виконується вкрай повільно» (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Том 1. Арк. 9). Згодом, на початку серпня 1947 р. вже начальник Управління Рєшєтов зауважував начальникам райвідділів, що «не дивлячись на неодноразові вказівки про негайне виявлення сімей повстанців» ними так і не привернуто до цієї ділянки роботи серйозної уваги. Справи оформляються аби-як: прізвища та дата народження зазначені з помилками, допити свідків проводяться поверхово, не долучаються необхідні документи тощо. Особливо незадовільним стан справ є в Путильському, Сторожинецькому, Вижницькому, Заставнівському, Чернівецькому та інших районах. Відтак Рєшєтов вимагав від райвідділів вжити рішучих заходів щодо виправлення стану справ, своєчасно виправляти виявлені недоліки (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Том 1. Арк. 10-11).
Згодом невдоволення темпами роботи висловив і Міністр держбезпеки Савченко, який відзначив, що за три місяці від виходу директиви № 50 Чернівецьке Управління МГБ та міськрайвідділи «нічого суттєвого не зробили в частині її виконання», оскільки «УМГБ не надало належного значення цьому дуже важливому заходу». Відтак міністр вимагав, під особисту відповідальність начальника УМГБ «мобілізувати всі сили на виконання директиви №50» та не пізніше аніж до 10 вересня завершити оформлення справ на сім’ї, які планувалося виселити (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Том 1. Арк. 12). У свою чергу, начальник УМГБ Решетов поставив завдання райвідділам закінчити роботу з оформлення справ до 1 вересня 1947 року, та до 5 вересня 1947 р. подати спеціальну доповідну записку про пророблену роботу з підготовки до виселення сімей повстанців (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Том 1. Арк. 14).
Розділ щодо роботи з підготовки сімей повстанців до виселення включено до щомісячної звітності райвідділів УМГБ, відтак збереглися кілька цифр та окремих ситуацій щодо підготовки списків на виселення. Загалом, станом на 1 серпня 1947 р. органами МГБ було підготовлено справи на виселення 202-х сімей, станом на 15 серпня – 217, станом на 25 серпня – 366 , на 28 серпня – 424, та на 1 вересня 1947 р. – 461.
Відповідно до вказівки начальника УМГБ Рєшєтова, до 5 вересня райвідділи УМГБ підготували деталізовану інформацію про пророблену роботу з підготовки до виселення сімей повстанців. Зокрема, збереглися доповідні Садгірського, Сторожинецького, Чернівецького, Глибоцького та Хотинського районів (усі зберігаються в ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Том 1). У свою чергу, на їх основі на вимогу керівництва МГБ УРСР начальник Чернівецького управління підготував доповідну за область, в якій зазначив, що на даний час завершено підготовку 332-х справ на сім’ї повстанців, яких загалом виявлено близько 700. Для прискорення роботи в райони направлено керівництво УМГБ, над оформленням облікових справ працює більшість оперативного складу райвідділів, в райони із найбільшою кількістю таких сімей відряджено оперативних співробітників з інших районів області. Триває робота із архівними і діючими обліками на повстанців, які зберігаються у МВД (керівник УМВД навіть скаржився на перевантаженість співробітників його 1-го спецвідділу), а також із сім’ями нещодавно заарештованих повстанців.
Згодом поступила вказівка перевірити сім’ї зі списків на предмет їх фактичної наявності за місцями проживання та обставити їх агентурою, щоб унеможливити перехід сімей на нелегальне положення чи зміну місця проживання, а яких на місці не виявиться – вжити заходів щодо встановлення їх місця проживання. В архівах зберігаються окремі документи про пошук і розшук членів сімей, зокрема дані підрозділів зовнішнього спостереження та установки (див.: ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 2; наразі на сайті не розміщені).
14 вересня 1947 року керівництво УМГБ надіслало на адресу заступника міністра держбезпеки СРСР Блінова, який був відряджений в Україну для проведення виселення, попередній орієнтовний план розрахунку необхідних потреб для проведення операції, зважаючи на окремі місцеві особливості (гірська місцевість декотрих районів, хутірська система розселення, активні дії повстанців у низці районів тощо). Зокрема, планом передбачалося виселення 785-ти сімей, у складі яких 2192 особи, виселення планувалося провести із 7-ми районів області, для його проведення необхідно залучити 1800 військовослужбовців (у зв’язку з їх нестачею, озвучене прохання надіслати в область один батальйон військ МГБ), 570 оперативних працівників (додатково просять надіслати 335 співробітників, або ж дозволити залучення співробітників МВД та радянського і партійного активу). Для перевезення виселених сімей до залізничного ешелону потреба у автомобілях складає 161 автомобіль, тоді як безпосередньо в області є можливість мобілізувати лише до 50-ти одиниць. Потреба залізничних вагонів визначена у 78 одиниць.
Продовжувалась робота і з формування списків на виселення. Станом на 25 вересня 1947 року Чернівецьке управління НКГБ підготувало списки на виселення на 785 родин (2192 осіб). В остаточному звіті датованому початком жовтня 1947 р. зазначалося, що загалом в області виявлено 950 сімей повстанців, з яких оформлено справ на виселення на 849 сімей (2266 осіб), з яких справи на 47 сімей з різних підстав відкладені, а 802 – підготовлені до виселення.
Виставлення гарнізонів Внутрішніх військ МГБ. Відповідно до отриманої вказівки від 25 вересня 1947 року, в селах, з яких передбачалося виселення 10 і більше сімей, необхідно було виставити військові гарнізони (в Чернівецькій області від 10 до 20 сімей планували виселити у с.с. Сергії, Дихтинець, Усть-Путила, Довгопілля; по 20 і більше сімей – в с.с. Іспас, Берегомет, Мигово, Ростоки, Мариничі Путильського району, Руський Банилів, Карапчів, Драчинці, Станівці Вашківського району тощо). Водночас, щоб населення нічого не запідозрило, появу військ легендували забезпеченням проведення виборів до місцевих рад. Начальник Чернівецького обласного Управління дав вказівку спільно з командуванням батальйону внутрішніх військ підготувати пропозиції щодо розстановки гарнізонів в Чернівецькій області. Результатом цієї роботи став Наказ начальника Чернівецького управління від 30 вересня 1947 року про виставлення гарнізонів військ МГБ в населених пунктах Чернівецької області, нібито для ліквідації бандитського підпілля українських націоналістів.
За кілька днів з МГБ прийшло уточнення: появу в селах військ пояснювати місцевому населенню не проведенням виборів (таке пояснення з політичної точки зору було недоцільне), а боротьбою із повстанцями. І щоб у населення не виникало сумнівів – рекомендувалося активізувати дії на пошуки і знищення повстанців. Водночас на початку жовтня 1947 року начальник УМГБ Решетов дорікає керівникам райвідділів, що попри значну присутність в селах військ та оперативних працівників замість посилення роботи проти повстанців фіксується повне припинення роботи за цією лінією.
Підготовчі заходи на залізниці. Заходи з підсилення отримала і залізниця: наприкінці вересня до Чернівців прибуло 80 військовослужбовців зі складу полку охорони МГБ на сталінській залізниці та 80 – із Одеської залізниці. Пізніше зазначалося, що всього прибуло 200 бійців полку охорони, відповідно ще 40 із іншого регіону.
Проведено аналіз необхідних залізничних вагонів. За остаточними розрахунками, для виселення 600 сімей у складі 1748 осіб із розрахунку 10 сімей на кожен вагон потрібно 60 вагонів. Станціями завантаження у вагони визначено Вижницю (31 вагон; 310 сімей, 923 особи), Вашківці (16 вагонів; 160 сімей, 447 осіб) та Заставну (13 вагонів; 130 сімей, 378 осіб). На станції Лужани з вказаних вагонів формуватимуться ешелони. Кінцевий пункт призначення – станція Половинка Пермської залізниці Молотовської області.
Розроблено та затверджено план заходів із забезпечення охорони станцій, на яких людей планувалося завантажити у вагони, а також безпеки їх слідування територією області (малася на увазі, звісно, не безпека громадян, а навпаки – щоб «не допустити можливих диверсійних актів чи інших проявів з боку антирадянського елементу»).
Також, 10 жовтня 1947 р. надіслали чергові уточнення щодо завантаження сімей до вагонів. Зокрема, в кожному вагоні повинно бути по 40 чоловік (в пульманівських – 80-85), заборонялося розбивати сім’ї по різних вагонах, необхідно було забезпечити вагони питною водою, оскільки далі на станціях формування ешелонів люди з вагонів вже випускатися не будуть, інфекційних хворих необхідно було здати в місцеві лікарні, до охорони станцій залучати підрозділи, які доставили «контингент» на станцію завантаження.
16 жовтня 1947 р. затверджено також Інструкцію комендантам станцій завантаження сімей в ешелони, в якій визначено порядок дій комендантів з прийому та охорони виселених сімей, своєчасну подачу вагонів та завантаження людей до вагонів.
Підготовка автомобілів та палива. Доставка сімей на станції посадки передбачалася наступним чином: до 10 км. (згодом замінено на 15 км.) – гужовим транспортом, більше 15 км. – автомобільним транспортом. З цього розрахунку для проведення виселення було необхідно 129 автомашин, з яких 79 планувалося мобілізувати в місцевих господарських організаціях (складено та долучено до справи з підготовки виселення Список організацій в Чернівцях та області, які мають вантажні автомобілі, зберігається у: ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 1. Арк. 382-384). Ще 50 автомашин повинні прибути в область із Радянської Армії. Пального для перевезення людей було потрібно 5284 літри, та ще 265 кг. мастильних матеріалів. Для забезпечення автомобілів пальним сформовано резерв для «спецперевезень» - 10 тон бензину і 300-500 кг. автолу. Щоб автомобілі, намічені до мобілізації для операції з виселення сімей повстанців не використовувались для поточних господарських потреб установ та організацій, надійшла вказівка тримати їх під охороною, а водіїв із середини вересня перевести на казармене положення.
Залучення «істребків» та курсантів школи міліції. На заходи з виселення сімей повстанців залучили також бійців місцевих «винищувальних батальйонів». За підрахунками, в області налічувалося 76 таких груп із кількістю бійців – 1121 особа. Загалом, з них передбачалося залучити до виселенчих акцій близько 1000 бійців. Ще 200 бійців пропонувалося залучити із курсантів республіканської школи міліції, яка функціонувала в Чернівцях.
Пропрацювання небезпечних маршрутів. Окреме занепокоєння МГБ викликало те, що частина доріг, якими планувалося проводити виселення, були небезпечними з точки зору можливих нападів повстанців. В результаті пропрацювання таких маршрутів небезпечними були визнані маршрут Путила-Вижниця, довжиною в 50 км., Драчинці – Вашківці, довжиною 25 км., які визнані небезпечними на всьому проміжку, а маршрут Берегомет-Вижниця – небезпечним на проміжку у 15 км.
Адміністративні заходи. Підготовка до проведення виселення проводилася навіть у формі віддрукування та видачі райвідділам МГБ бланків різних документів, заповнення яких передбачалося під час операції з виселення, та навіть олівців та копіювального паперу. При цьому, з метою конспірації, бланки наказувалося зберігати так само, як секретні документи, та співробітникам не роздавати до самого початку операції (Документи зберігаються у ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 2. Арк. 42, 43, 44, 47, 75).
На початку жовтня до Чернівців надійшла також вказівка керівництва про можливість не виселяти сім’ї тих повстанців, які стали на сторону співпраці із радянськими каральними органами, а також сім’ї керівників підпілля, які можна було б використати для того, щоб упіймати керівників підпілля. Відповідний запит був направлений до районів області. З Вашківського та Заставнівського району доповіли, що таких сімей, яких варто залишити за місцем проживання, немає. У свою чергу, в Путильському районі з такою метою вирішено залишити сім’ю Євдокії Грицук, брат якої перебував серед повстанців, яку планувалося використати для компрометації її брата перед надрайонним «Черемшиною» (Документи зберігаються у ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 12а. Т. 1. Арк. 62, Т. 2, Арк. 51, 258, 259, 261).