Чергова радянська кампанія масового вивезення населення Буковини до Сибіру мала місце 4-5 квітня 1945 року, але детальних документів про перебіг кампанії також не вдалося виявити. Наявні 6 документів щодо даного виселення: щоденна доповідна Внутрішніх військ НКВД про проведене 5 квітня 1945 року виселення населення у Вижницькому та Вашківському районах області, детальний звіт щодо проведення виселення у Чернівецькому сільському районі, згадки про проведене виселення населення у щомісячних звітах про роботу Кіцманського, Садгірського райвідділів НКВД, та згадка про виселення у щомісячному звіті Чернівецького обласного управління НКВД за квітень 1945 року. Співставивши наявні дані у зазначених документах можна загалом відтворити картину подій.

Про дату проведення виселення згадується у звіті Внутрішніх військ НКВД (5 квітня) та в доповідній із Чернівецького сільського району (4 квітня). Про загальну кількість виселених – у звіті обласного управління НКВД за квітень 1945 року. Наявні звіти районних відділів НКВД вказують на кількість виселених з того чи іншого району.

Отже, ця виселенча акція проводилась 4-5 квітня 1945 р., внаслідок чого було репресовано 154 родини, чисельністю 394 особи, зокрема з Вашківського та Вижницького районів – 70 сімей, з Кіцманського району – 13 сімей (42 особи), Чернівецького району – 20 сімей (48 осіб), Садгірського району – 16 сімей (38 осіб).

Збереглася також вказівка начальника Управління НКВД до Чернівецького районного відділу НКВД з вимогою надати детальний звіт про проведене виселення. Наразі невідомо, чи такі запити були надіслані до кожного району, з якого проводилося виселення, чи лише до Чернівецького району (причиною такого запиту могло стати виселення лише 20 сімей, тоді як в плані було намічено виселення 30-ти родин). Водночас у підготовленій відповіді міститься більш детальний опис проведеного виселення із вказаного району, та навіть прізвища виселених родин (збереглися два варіанти підготовленої відповіді, які подаються на сайті).

Окремі документи, що збереглися, є результатом переписки райвідділів НКВД-НКГБ, які направляли списки облікових справ, підготовлених на виселення сімей, на перегляд та затвердження до обласного управління, та відтак поверталися на доопрацювання назад до райвідділів. Наразі важко встановити подальшу долю конкретних родин – чи встигли у райвідділі виправити усі недоліки та вислати сім’ї до часу найближчої операції з масового виселення, чи вони залишилися очікувати наступного, або ж і взагалі були переглянуті та не виселялися. Наразі наявні такого роду документи стосовно квітня 1945 року наведені на сайті.

Начальник відділу боротьби з бандитизмом Чернівецького обласного управління НКВД Хрустальов в ході оперативної наради начальників ВББ західних областей УРСР в доповіді зазначив, що із 24 лютого до 8 травня 1945 року з Чернівецької області виселено 384 сім’ї, або ж 1087 осіб, крім того, оформлено на виселення 98 нових сімей, які будуть виселені в ході наступної операції. Зазначені цифри не до кінця зрозумілі, оскільки, відповідно до виявлених нами і наведених у збірнику документів станом на цей час з області виселено 384 родини, із загальною кількістю членів у них 918 осіб (відповідно 77 сімей в листопаді 1944 року, 110 сімей в січні 1945 року та 154 сім’ї в квітні 1945 року). Причини таких різночитань встановити важко, можливо враховані поодинокі виселення сімей, які проводилися не в рамках організованих кампаній, а як наслідок репресивних дій після здійснення повстанцями тих чи інших акцій.

Наприкінці травня 1945 року вийшло спільне розпорядження наркомів внутрішніх справ та держбезпеки начальникам обласних управлінь західноукраїнських областей, в якому акцентовано на низькій результативності реагування каральних служб на дії повстанців (не вживаються своєчасні заходи по розшуку і ліквідації повстанців, не вживаються заходи по виявленню пособників повстанців з числа місцевого населення), відтак рекомендувалося – по кожному факту повстанських акцій негайно встановлювати повстанців та їх пособників, і сім’ї їх негайно виселяти, у три-п’ятиденний строк. А якщо повстанців та їх пособників встановити неможливо – проводити арешти і виселення активістів «з числа антирадянського і націоналістичного елементів», про яких були наявні оперативні чи агентурні дані, а їх сім’ї виселяти. При цьому, про такі факти виселення пропонувалося відкрито оголошувати населенню.

Фактично, пропонувалося окрім проведення масових організованих акцій з виселення населення проводити постійні виселення, фактично – після кожного факту «бандпрояву», та власне окрім виселення сімей повстанців активніше проводити виселення сімей «пособників».

Водночас, про виконання цієї вказівки документів практично немає. В подальших звітних документах даних про виселення населення про такі поодинокі виселення не згадувалося. Наразі принаймні в Чернівецькій області, схоже, продовжували орієнтуватись на кампанії з одночасного виселення одразу кількох сімей із різних населених пунктів області.

Василь Мустеца.