Матеріали щодо підготовки та проведення вказаної операції містяться у справі «Данные о кулацких семьях в западных областях Украины», яка зберігається в ГДА СБУ (ГДА СБУ. Ф. 2. Спр. 1464), а також у справі «Дело с материалами по выселению семей кулаков. Апрель 1951 г.», яка зберігається у секторі архівного забезпечення УСБУ в Чернівецькій області (ГДА СБУ, Чернівці. Ф. 2-Н. Спр. 73а).
Радянська влада мала особливе ставлення до різних соціальних прошарків, та особливе – до т.зв. «куркулів», проголосивши політику «ліквідації куркульства як класу». Ще в 1940 році, щойно Червона армія увійшла на територію Північної Буковини, було складено списки куркульських господарств в краї. Надалі влада особливо прискіпливо ставилася до цієї соціальної групи – постійно відстежувала наявність куркулів серед повстанського елементу, серед засуджених та виселених.
В лютому 1949 року було підготовлене спеціальне повідомлення про антирадянську діяльність куркульства в західних областях СРСР, де були наведені приклади опору куркульства заходам зі створення колгоспів. Зокрема, куркулі нібито здійснюють диверсійні акти, проводять серед селян антирадянську агітацію, залякують активістів, а також – проникають безпосередньо у створені артілі та зсередини проводять роботу з їх розвалу. Загалом, відповідно до підрахунків МГБ, у західних областях УРСР було 6674 куркульських господарств, з яких станом на червень 1950 року 2719 куркульських родин вже було виселено. Відповідно залишалося 3955 куркульських сімей.
Із них у Чернівецькій області загалом було виявлено 170 куркульських родин, 80 з яких вже було виселено. Відтак залишалося 90 родин, на 15 з яких вже були заведені справи на виселення, і 75 родин за тодішнім законодавством виселенню не підлягали (наявність членів родини в рядах Червоної армії, наявність у членів родини державних нагород тощо).
31 серпня 1950 року Виконком Чернівецької обласної ради і Бюро обкому КП(б)У підготували постанову № 251-029, якою в області затверджено 90 куркульських господарств, котрі, «у зв’язку з завершенням суцільної колективізації селянських господарств», планувалося вислати за межі Чернівецької області. Список затверджених господарств, із зазначенням підстав до їх занесення до списку куркулів, наводяться.
Кількість сімей куркулів, які планувалося виселити, у різних документах дещо відрізняється, зокрема називається також 97 сімей, 105 сімей тощо.
25 лютого 1951 року виконкомом Чернівецької обласної ради і Обкомом КП(б)У були затверджені списки на виселення. При цьому, складаючи ці списки, радянські чиновники орієнтувалися на дані 1940 р. щодо куркульських господарств. Тобто, аж через 11 років людям, які пережили війну, повоєнне лихоліття та голод, згадали, що вони колись були заможними, і виселили.
На початку березня 1951 р. складені і затверджені по районах області плани на проведення операції з виселення та 9 березня затверджений «План заходів з підготовки до виселення куркулів і єговістів з території Чернівецької області», відповідно до якого планувалося виселити 105 сімей куркулів та 200 сімей єговістів. «Операція» з виселення отримала назву «Тройка», оскільки виселялися три категорії населення – куркулі, єговісти та андерсівці (вояки Армії Андерса). Згодом, вже в самому кінці бберезня чи в перших числах квітня 1951 р. було ухвалене рішення – куркулів, які вже перебували в колгоспах, не виселяти, відтак остаточно затверджено на виселення 38 сімей куркулів, 192 родини єговістів та 1 рождину «андерсівців». Наразі в архівах СБУ не збереглися матеріали щодо виселення з Чернівецької області «андерсівців» та єговістів, відтак виселення сімей вказаних категорій потребує подальших досліджень.
5 квітня 1951 року ухвалена постанова № 304 звуженого засідання виконкому Чернівецької облради: «Про виселення куркулів із області» із одним реченням: «Постановили: виселити куркулів за межі Чернівецької області за списком згідно додатку».
Для виселення, згідно розрахунків, потрібно було 12 вагонів, які планувалося подати на станції: Моша (пригород Чернівців) – 3 вагони, на станцію Кіцмань – 3 вагони, станцію Ларга – 3 вагони і станцію Вижниця – 3 вагони. Надалі на станції Ларга формувався ешелон 97406, пунктом призначення якого була станція Тайшет Східно-Сибірської залізниці.
Нічною порою з 7 на 8 квітня 1951 року радянські репресивні органи, мов злодії, розпочали виселенчу акцію. Загалом в ході операції з Чернівецької області виселено 222 сім’ї (710 осіб) (ГДА СБУ, Ф. 2, Спр. 1781, арк. 180, 181). Зокрема, виселено 36 родин куркулів, 1 родину «андерсівців» та 185 родин єговістів. Загалом, по Україні в ході операції «Тройка» виселено 2487 сімей, в них 8984 осіб.
Кільком буковинцям вдалося втекти з ешелону під час транспортування. Нестачу членів родин виявили під час перевірки на станції Дарниця. З ешелону втекли: брати Кожокар, Степан, 1933 р.н., та Іван, 1938 р.н., із с. Припруття Садгірського району (їх батько, мати та брат 1941 р.н. залишились в ешелоні), Курик Онуфрій, 1923 р.н., із с. Коритне Вашківського району (його мати залишилась в ешелоні) та Хованець Марія, 1910 р.н., із с. Коритне Вашківського району. Їх оголосили в розшук, проте в документах немає згадок про їх подальшу долю. Як правило, втікачів іноді чекало повернення на заслання, але найчастіше – 10 років виправно-трудових таборів.