Народилася 6 травня 1920 року в селі Зеленів Кіцманського району в патріотичній сім’ї. Освіта середня.

В 1941 році вступає в члени ОУН, отримує псевдо «Одарка», (окрім цього мала ще псевдо «Наталка» і «Орися»), в цьому році бере участь в похідній групі на Східну Україну, яку організував Петро Войновський. Дійшли до Вінниці і дальше не пішли, вернулися на Буковину. 

Працювала в Проводі ОУН Буковини під керівництвом Горука, а потім «Мотрі» – Артемізії Галицької. Заарештована румунами 1943 року, отримала термін присуду 10 років, за перехід границі.

2-го листопада, з приходом нових червоних окупантів, знову заарештована і знову 10 років позбавлення волі за статтею 54-1а-11. Присуд відбувала в концтаборах Магадана. Вийшла заміж за Ярослава Альботу. Виховали двох гарних дочок Елеонору та Ірину, внуків.

21 лютого 2007 року, після важкої хвороби, яка прикувала її до ліжка на довгі роки, відійшла у вічність наша славна подруга, дружина, мати і бабуся Стефанія Понич. Похована в селі Мамаївці Кіцманського району.

Надруковано: Войцехівська І.Ф. Долі тисячі доріг. Чернівці: Місто, 2014. - С. 594